Актёр с пушкинской улицы. Часть 9

Лицом к лицу лица не увидать

ТираспольБыла среди художественных пристрастий Юрия Васильевича еще одна – литература. Уже в 1912 году в" херсонском альманахе « Порывы» появляется его рассказ «Один за всех», через некоторое время публикуется басня «Сорока».



СОРОКА

Не знаючи як слід би діла,
Про всіх ти спритно торохтіла...
Та не тобі судить об тім
З забрьоханим хвостом твоїм...
Автор.
Злітачися на городній пліт, гуртом сороки цокотали,
Мов на балу бомонд: всіх «інших» обмовляли.
І от одна із них, вертихвістка завзята,
Літами... то секрет, а дуже язиката.
Так мову повела, стрибнувши на гілля.
Де чулося палке співання солов'я!

– Подруженьки, дивіться,
Яка підлота розвелась,
– Ця моветонна птиця
Тут розспівалася без сорому при нас
Забула, що ми всі не. простого тут роду.
Що серед нас нема «сіренького народу»,

Зажди, читаче, пройде строк –
І вчуєм суд таких сорок.
Що в критиці на все готові розсипатись.
Крутити скрізь хвостом. Одне запам’ятай:
Вони так тріскотят, щоб, сунути хвоста,
Розумними здаватись.

Писал Юрий Владимирович и стихотворения. Наиболее известное из них «МШ Днiпре»:

– Мій Дніпре глибокий,
Красуне широкий,
Де ж воды прозорі твої?
Твій вигляд чудесний,
Твій колер небесний
Десь зник у твоїй глибині,
Чом стогнеш ті тяжко,
Зітхаєш так важко,
Звитяго мій дужий, скажи? –
Ох, тяжко, мій друже,
І боляче дуже: Меня облягли вороги.
О доле, о скруто, У сердці отрута...
І горе це як пережить?


В годы Великой Отечественной войны Шумский писал не только стихи, но и рассказы, сатирические фельетоны, тексты для радиопередач. Его произведения публикуются в журнале «Перец», газетах, боевых листках, звучат в эфире на волнах радиостанции имени Т. Г. Шевченко В 1964 году вышла его книга «Рассказы и статьи» на украинском языке. Во вступительной статье к книге Александр Корнейчук писал, что Юрия Васильевича Шуйского можно сравнить только с творчеством великого российского актера Михаила Семеновича Щепкина.

Умер Юрий Васильевич Шомин-Шумский 7 июня 1954 года в Киеве.

Читать далее